Alcatraz як привід поговорити про Джей Джей Абрамса

"Не все те золото, що блищить."

старателі Ельдорадо

Джей Джей Абрамс - телевізійна ікона, та улюбленець гіків. Авторитет цієї людини здається непорушним і кожен його новий проект фанатично очікується та завзято обсмоктується спраглими до новинок серіалофілами. Та чи все так біло і пухнасто, чи все ж ми схильні бачити у блиску золото, якого насправді нема? Давайте пригадаємо, чим же відзначився Абрамс на ниві телевізійних серіалів (досягнення вищезгаданого пана в царині кінематографу це вже тема іншої розмови), та чи дійсно заслуговує на всі отримані ним хвалебні оди?

Перше, що приходить на думку це, звичайно ж, "Lost" - серіал який в рівній мірі і обожнюють і поливають лайном, але заперечувати його культовий статус ні в кого не стане духу. І дійсно - "Загублені", що б не казали, є одним з найвизначніших серіалів не те що свого часу, але й індустрії загалом. Хоча він і розтратив більшість своїх принад в останніх сезонах та "порадував" численну армію своїх шанувальників надто вже неоднозначним завершенням, лишивши за собою велику кількість запитань без жодної надії на відповідь. Але принаймні  "Lost" кидав виклик нашому головному мозку і вмів тримати у напруженні. Далеко не завжди після закінчення епізоду хочеться вскочити на ноги і з вереском обурення розтрощити вщент телевізор, а потім бути готовим придбати ще один щоб мати змогу подивитись наступну серію... і так протягом шести сезонів.

Другим по значимості у послужному списку товариша Абрамса йде серіал "Alias", котрий свого часу спромігся відгребти "Золотий глобус" і аж чотири "Сатурна". Особисто мені серіал запам'ятався лише бридким не надто привабливим (про смаки не сперечаються) обличчям Дженніфер Гарнер. За що нагороди і культовий статус я зрозуміти не в змозі. Можливо, погано дивився. А можливо це чергова змова уряду США? Але швидше за все просто правильний PR.

Третє місце імпровізованого "п'єдесталу слави" Абрамса займає "Fringe" - серіал не те щоб поганий, але до статусу культового явно не дотягує. Починалась "Межа" як осучаснена версія "The X-Files", яка згодом намагалась повторити шлях "Lost" і закрутити запаморочливу інтригу та заплутати глядача у лабіринті паралельних сюжетних ліній. Врешті не вийшло ні інтриги ні лабіринту... Та попри не найкращі рейтинги і навіть небезпеку закриття, "Fringe" вже четвертий рік в ефірі. Кажуть "умом Россию не понять", а я вкотре впевнююсь у тому, що ця приказка у повній мірі також вірна і для Сполучених...

На закуску блюда ще більш сумнівної якості, котрі можуть в кінець зіпсувати апетит - "Undercovers" та "Person of Interest". Перший проект був скасований після 13 епізодів і сказати про нього щось хороше нічого. До особи другого проекту я втратив інтерес вже після двох серій. За які заслуги "Person of Interest" дали зелене світло на виробництво другого сезону для мене загадка серйозніша аніж справжнє ім'я вбивці Розі Ларсен...

Ну і нарешті ми добрались до титульного винуватця посту, а саме нового серіалу Джей Джея "Alcatraz", котрий стартував на каналі FOX 16 січня цього року. Для початку трішки про сюжет.

Найвідоміша в'язниця Штатів Алькатраз була зачинена у 1963 році. Офіційна причина - нестача фінансування та занедбаність будівлі. Але насправді сталось те, що усі 302 чоловік ув'язнених та персоналу, котрі перебували на території в'язниці, безслідно зникли в одну мить. Уряд, звичайно ж, швиденько все зам'яв. Через 50 років після зникнення, в'язні почали з'являтись у сучасному Сан-Франциско, та ще й не постарівши ні на рік. Відважний детектив поліції Ребекка Медсен (Сара Джоунс), дивакуватий доктор Дієго Сото (Хорхе Гарсія) та суворий федерал Емерсон Хаузер (Сем Ніл) об'єднуються у команду для того, щоб дізнатись причину загадкового явища та попередити майбутні злочини злочинців минулого...

Отак, без прикрас, творці серіалу вивалюють на глядача усю передісторію, вбиваючи будь-яку інтригу у перші ж хвилини пілотного епізоду. Голос за кадром з перших секунд налаштовує глядача на те, що нового "Lost" годі й чекати, а от попкорном варто запастись. А подальші 40 хвилин пілоту викликають різкі приступи дежавю. 

Чого лише варта смертельно банальна трійка ("Fringe") головних героїв серед яких жінка-поліцейський, котра втратила батьків ("Fringe") і дивакуватий доктор ("Fringe"). Ну і куди ж без жінки-асистента (Парміндер Награ), котра ніби в серіалі і є, та відіграє скромну роль рухливої декорації з парою фраз на епізод (як Астрід із тієї ж "Fringe"). І лише герой Сема Нілла руйнує ідилічну кальку з "Межі", хоча й він є шаблонним нейтралом, котрий невідомо на чиїй стороні, але ж такий харизматичний...

З усієї трійки головних протагоністів найбільш переконливо виглядає саме Сем Нілл. Миленьке личко Джоунс надто несерйозне для її персонажа, а акторські таланти Гарсії як завжди не витримують жодної критики, хоча його типаж все одно викликає у мене певну сентиментальну симпатію. Загалом підбір акторів на центральні ролі можна назвати далеко не найкращим, а про хист лицедіїв другої ланки я вже й мовчу. Як казав класик - "Не верю!".

Банальність і передбачуваність подій з рідні архетипним персонажам серіалу. Джей Джей і компанія розмазують сюжет тоненьким непереконливим шаром на безвиразну візуальну основу. Мотивації героїв безсоромно притягнуті за вуха, а "хімії" між центральними персонажами не розгледіти навіть під мікроскопом. Та й бо навіть потенційної амурної лінії немає. Куди котиться цей світ?

В одному "Alcatraz" не відмовиш - інтрига присутня. Але те що серіал планується у форматі процедурала (кожна серія - окреме розслідування) лиш примарно з'єднаного умовними нитками скрізного сюжету не вселяє ентузіазму. З огляду на заданий пілотом тренд розжовування подієвих перипетій до консистенції неапетитного сюжетного желе, нас очікує не надто насичений одкровеннями сезон.

Отож, що ж маємо у сумі? В активі культового Абрамса виявляється всього один шедевральний серіал і купка доволі посередніх, а подекуди й просто провальних проектів. І якщо на недоліки того ж  "Lost"  можна і варто закривати очі з огляду на усі його переваги, то пробачати недоладності інших халтурок доробків Джей Джея нема ані бажання ані наснаги. За версією Фокса, культовість особи Абрамса в телевізійних колах сміливо можна вважати ще однією вдало продуманою PR кампанією. Чи все ж черговою змовою уряду США?...